Культура Еспарцет піщаний (особливості вирощування та зберігання)
Еспарцет – багаторічна кормова культура, яку переважно використовують на сіно, зелений корм і для випасання тварин. Вміст перетравного протеїну в сіні еспарцету більший, ніж у конюшині. Урожаї еспарцету перевищують урожаї люцерни. Еспарцет має велике агротехнічне значення, оскільки він поліпшує фізичні властивості ґрунту і залишає з кореневими й післяжнивними рештками близько 100 кг/га азоту.
Еспарцет піщаний більш посухостійкий, зимостійкий, довговічніший і високоврожайніший, ніж еспарцет виколистий. Більш поширений за інші види. Вирощують у лісостепових і степових районах України. За рік дає два укоси. Але стебла в нього грубі, менш облистнені. У травостої утримується 4-5 років.
Еспарцет краще висівати під покривну культуру (ячмінь або пшениця). У кормових сівозмінах лісостепової зони еспарцет сіють у сумішках з люцерною, райграсом високим, а степової – з люцерною, райграсом високим, регнерією або житняком.
Норми і строки внесення мінеральних добрив приблизно такі самі, як і під люцерну. Еспарцет добре реагує на азотні добрива. Їх вносять навесні до 60 кг/га д. р. по тало-мерзлому ґрунту або заробляють культиваторами на глибину 10 — 12 см. Останній спосіб, особливо на схилах, ефективніший.
Полягає в проведенні лущення на глибину 6-8 см. Орють на зяб не пізніше кінця жовтня на глибину 25-27 см.
Норма висіву 6 — 8 млн схожих насінин на 1 га, або 100 — 120 кг/га. Висівають насіння, дотримуючись міжрядь 15 см, звичайними зерновими сівалками на глибину 3 — 4 до 5 см.
Після сівби ґрунт обов'язково коткують. На зайнятих парах добрі результати дає поєднання еспарцету з буркуном білим. Догляд за посівами полягає в осінніх фосфорно-калійних (Р60К60) та весняних (N60Р45К45) підживленнях і весняному боронуванні середніми боронами. Хороші густі травостої немає потреби обробляти гербіцидами та пестицидами. Останні інколи використовують на насінних площах.
Оскільки еспарцет — добрий медонос, його збирають у фазі повного цвітіння. Згодовують переважно великій рогатій худобі, вівцям, коням. Не слід скошувати за один прийом всю площу. При пересушуванні еспарцет втрачає листя, яке дуже легко обламується. Треба скошувати таку площу, з якою можна впоратись за день.
Сіно обов'язково досушують під накриттям активним вентилюванням, а ще краще — прив'ялюванням у валках і використовують для приготування високоякісного сінажу.